Вимоги до статей

Стаття повинна бути виконана з використанням редактора Word без нумерації сторінок. Обсяг статті – не менше 4 сторінок, не враховуючи бібліографічний опис.

Переноси допускаються лише «м’які» (клавіша Ctrl+«-»). Звичайні та автоматичні переноси заборонені.

Розмір паперу: А4; орієнтація – альбомна; усі поля по 1,5 см; по 2 сторінки на аркуші [у термінології Word – 2 сторінки на аркуші], поле між ними 3 см. Інтервал між рядками по всій статті – одинарний, шрифт Times New Roman (для текстів комп’ютерних програм – шрифт Arial або Courier), розмір (там, де не зазначено інакше) – 10 пт, звичайний.

Заголовок статті містить:

  1. Код УДК. Друкується без відступу, вирівнювання по лівому краю.
  2. Ініціали і прізвища авторів (для кожного атора – з нового рядка). Друкуються через один порожній рядок після УДК. Вирівнювання по лівому краю, відступ 0,75 см. Ініціали й прізвища пишуться великими літерами; шрифт курсив напівжирний.
    Слідом за прізвищем через кому вказується наукова ступінь (канд. техн. наук; д-р фіз.-мат. наук; академік та ін.), посада (студент, асп., наук. співр., доц., проф.), назва організації (НТУ «ХПІ»; ІПМаш НАН України, Харків; ЗАТ НІІгідропривод, Харків; БелгТАСМ, Бєлгород, Росія). Шрифт звичайний. Дані на кожного автора закінчуються знаком «;». Назву міста не треба вказувати для НТУ «ХПІ» або якщо вона міститься у назві організації (Сумське НВО ім. Фрунзе). Назва держави вказується тільки для іноземних авторів. Кожне прізвище пишеться з нового рядка.
  3. Назва статті. Друкується великими літерами через один порожній рядок після інформації про авторів. Шрифт – прямий, напівжирний; відступ 0,75 см;  відступ першого рядка 0 см; вирівнювання по лівому краю.
  4. У статті повинно бути анотація зі списком ключових слів, написана мовою, якою написана стаття (українською або російською) через один порожній рядок після назви статті. Після списку літератури і дати надходження статті надаються дві інші анотації, перед кожною з яких наводиться бібліографічний опис публікації.

У анотаціях (насамперед в англомовній) необхідно стисло навести результати роботи, що включають вступ, мету і завдання статті, методи розв’язання, отримані результати, висновок (у явному або неявному вигляді). Обсягукраїнської або російської анотації повинен складати 5-6 рядків (50-60 слів), обсяг англомовної анотації – 100-250 слів.

Анотації повинні бути:

  • інформативними (не містити загальних, нічого не значущих слів);
  • змістовними (відображати основний зміст статті і результати дослідження);
  • структурованими (не аморфними);
  • компактними;
  • англомовна анотація повинна бути написана якісною англійською мовою.

Анотація оформлюється шрифтом 8 пт; без відступу; вирівнювання по ширині.  Абзацний відступ першого рядка 0 (у анотації, що йде за назвою статті) і 0,75 (у анотаціях, що йдуть у бібліографічному описі).

Після кожної з анотацій відповідною мовою з нового рядка (відступ першого рядка 0,75 см) тим же шрифтом друкуються ключові слова кількістю 5-10 слів (див. приклад оформлення статті). Після кожного зі списку ключових слів вставляється порожній рядок.

      На окремій сторінці надаються бібліографічні описи.

Перший бліографічний опис статті повинен містити код УДК і дається українською мовою з друкуванням назви статті та ініціалів і прізвищ авторівмовою, якою написана стаття. Шрифт – 8 пт.

Далі надається анотація і ключові слова українською мовою.

Далі через один порожній рядок дається другий бібліографічний опис (йому повинен передувати код УДК) з перекладом назви статті та прізвищ й ініціалів авторів на російську мову. Відомості про видання, починаючи з назви збірника наводяться українською мовою. Назва місця видання (Харків) повністю.

Далі надаються анотація і ключові слова російською мовою.

     Третій бібліографічний опис наводиться англійською мовою через один порожній рядок. Слідом йдуть анотація і ключові слова англійською мовою.

Структуру бібліографічних описів  і їх оформлення –  див. приклад оформлення статті.

Основний текст починається через один порожній рядок після назви статті. Шрифт – 10 пт.
Вирівнювання виконується по ширині, відступ нового рядка – 0,75 см.
Текст повинен містити підрозділи: вступ, аналіз останніх досліджень та літератури, мету статті,  постановку проблеми, матеріали досліджень, результати досліджень, висновки. Висновки мають відображати перспективи подальших досліджень у цьому напрямку.

Назви підрозділів друкуються жирним шрифтом з відступом 0,75 см.
Забороняється використання нумерованих списків.

Посилання в тексті на рисунки і таблиці мають вигляд: див. рис. 1, а; у табл. 2.
Посилання на літературу даються у квадратових дужках, наприклад, у [3], у [14, 16], або  [11, с. 5].

Посилання на формули мають вигляд: у рівнянні (4); дивись формули (5)-(7), або формули (5)…(7).

Формули створюються у вигляді об’єктів редактором формул MS Equation, центруються.

Нумерація, якщо вона необхідна, ставиться праворуч у дужках з притисканням номерів до правого поля.

Невеликі формули можна розміщати не в окремому рядку, а безпосередньо в тексті. Після формул потрібно ставити розділові знаки, якщо цього вимагає синтаксис; одна від іншої формули відокремлюються точкою з комою.
Якщо формула міститься у середині речення, то продовження речення у наступному за формулою рядку не повинне мати відступ.

Не рекомендується використовувати в редакторі формул літери кирилиці.
Нескладні формули можна набирати в Word без використання редактора формул,
наприклад: R = β ∙ r; a2 + b1/c. Розміри шрифту в MS Equation слід встановлювати такі: звичайний – 10 пт, великий індекс – 6 пт, малий – 5 пт, великий символ – 15 пт, малий – 10 пт.У тексті рекомендується використовувати тире середньої довжини (клавіша «Ctrl + Gray−»).

Шрифти: Times New Roman і Symbol, стиль прямий або курсив.
Латинські літери набирати курсивом, прямим шрифтом – функції (sin, tg та ін.),
числа подібності (Bi, Pr та ін.), математичні скорочення (max, lim, exp та ін.),
хімічні формули (Cl, H2О та ін.). Вектори та матриці набирати напівжирним шрифтом.
Прямим шрифтом набирати у формулах літери кирилиці, одиниці вимірювання
(МПа, кДж/м2 та ін.) Не можна застосовувати у тексті знаки (+, >, =, №, %, 0, °С, Ø [діаметр], sin та ін.) окремо без числових або літерних значень.
Літери грецького алфавіту рекомендується набирати прямим шрифтом.

Рисунок повинен бути оформлений як окремий об’єкт у тексті статті, розташування поверх тексту не допускається; рисунок відокремлюється від тексту зверху і знизу порожнім рядком. Рекомендується використовувати чорно-білу палітру – якість відтворення рисунків кольорової палітри не гарантується. Для растрових рисунків шириною на всю сторінку рекомендована кількість пикселів по горизонталі від 1000 до 3000.

Символи на рисунку повинні бути близькими за розміром до основного тексту. Частини рисунку позначаються під рисунком літерами а, б, … без дужки. У цьому разі у підрисункових підписах подаються пояснення, що стосуються частин рисунку (див. приклад нижче).

Написи на рисунку, позначення елементів на ньому (1, 2, 3) пишуть курсивом.
Посилання у тексті та у підрисункових підписах на частини рисунків (див. рис. 1, а, б) і на його елементи (1, 2, 3) подаються курсивом.

Усі рисунки (навіть якщо у статті тільки один рисунок) нумеруються в підрисункових підписах (Рисунок 1 – … або Рис. 1 -…). Слідом за номером рисунку після тире подається його назва (з великої літери). Підрисунковий підпис виконується шрифтом у 9 пт на відстані одного рядка від рисунка з центруванням; міжрядковий інтервал – одинарний, наприклад:

Рис. 1 – Коефіцієнти послаблення електричної складової: а – для внутрішніх поверхонь, б – для зовнішніх поверхонь

Розрізняти дефіс від тире. Тире з обох сторін відокремлюються пробілами (крім зазначення діапазону).

Таблиця відокремлюється від тексту зверху і знизу порожнім рядком;
використовується шрифт – 9 пт. Усі таблиці нумеруються (навіть якщо стаття містить тільки одну таблицю).

Заголовок таблиці містить номер таблиці та назву і може бути оформлений у вигляді складової частини таблиці з невидимою сіткою.
Заголовок має вигляд: Таблиця 1 – (назва); Продовження таблиці 1; Завершення таблиці 1.

Заголовок вирівнюється по центру без відступів;
Назва таблиці ставиться після тире, наприклад:

Таблиця 1 – Визначення експериментальних втрат у відсмоктуючій трубі

Список літератури подається через один порожній рядок після основного тексту статті.
Розмір шрифту – 8 пт; без відступу; вирівнювання по ширині. Він починається з набраних напівжирним шрифтом слів Список літератури:, слідом за якими ставиться двокрапка.
Сам список літератури набирається суцільним текстом з виділенням прізвищ й ініціалів авторів курсивом; номер позиції виділяється жирним шрифтом і не повинен відриватися выд подальшого тексту (замість пробілу треба використовувати  «нерозривний пробіл» – клавіша «Ctrl + Shift + Space»). При оформленні списку літератури потрібно дотримуватися вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 і  ВАК України. Приклад оформлення списку літератури див. посилання у меню на головній сторінці блогу (Приклад оформлення Вісника НТУ “ХПІ” ).

Якщо авторів більше трьох, то після прізвищ перших трьох авторів можна вказувати: [та ін.], [и др.], [at all].
Ініціали і прізвище не повинні бути у різних рядках, їх можна з’єднати «нерозривним пробілом» (клавіша «Ctrl + Shift + Space»).

Розділові знаки в списку літератури – відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 і ВАК України.
Розділові знаки «:», «;», «–», «/» та «//» відокремлюються від тексту пробіламияк зліва, так і справа; знаки «.», «,» не відокремлюються від тексту пробілом зліва.

Безпосередньо після списку літератури має бути приведений його другий варіант у транслітеральному запису латиницею, орієнтований на стиль MLA. Для отримання транслітерального запису кириличних текстів можуть бути використані автоматичні конверториhttp://translit.kh.ua/ (Українська транслітерація – онлайн конвертор) для текстів українською мовою або http://translit.ru/ (Транслит по-русски) для текстів російською або українською. Якщо в описі літературного джерела є складові частини, записані різними мовами (наприклад, автори та назва статті російською мовою у виданні українською мовою), то ці частини конверту­ються окремо. Літературні джерела, видані мовами, алфавіти яких базуються на латиниці, описувати мовою-оригіналом з використанням стилю MLA.

Особливості стилю MLAі приклади опису джерел інформації з його використанням див. у меню на головній сторінці блогу (пункт: Приклад оформлення Вісника НТУ “ХПІ”), а більш детально за адресою http://www.nbuv.gov.ua/node/930.

Після транслітерального списку літератури в наступному рядку вказується дата надходження статті до редколегії. Після слів «Надійшла (received)» або «Поступила (received)» (залежно від мови, якою написана стаття) ставиться число,  місяць і рік через крапку у форматі 00.00.0000. Розмір шрифту – 8 пт; курсив; вирівнювання по правому краю.